Теорія базових перинатальних матриць – це теоретична модель стану психіки дитини на пренатальний (від моменту зачаття до пологів), натільний (період пологів) та постнатальний період (з народження до 3-х років).Засновником цієї теорії був Станіслав Гроф (чеський психолог/психіатр), 1975 р.
Виділяють чотири базові перинатальні матриці:
Перша перинатальна матриця, інша назва якої – Матриця наївності (від моменту зачаття до пологів, у нормі 9 місяців).Друга базова перинатальна матриця – Матриця жертви (від початку сутичок до настання родової діяльності, 4-20 годин).Третя перинатальна матриця чи Матриця боротьби (від початку родової діяльності до народження дитини, 0,5-6 годин).Четверта перинатальна матриця – Матриця волі (з народження по 3 років).
За цією теорією все, що відбувається з дитиною внутрішньоутробно та при народженні, має прямий вплив на подальше життя людини, її психіку та особливості характеру.
Здійснюючи переходи кожної з матриць, відповідних різним етапам розвитку плода, і навіть процесу народження, дитина піддається впливу багатьох чинників. У майбутньому це проявляється у різних психологічних особливостях.